• 05.04.2017

    Свята і будні сільського старости Наталії Баб’як.

    На узвишші неподалік Корсуня-Шевченківського підковою розкинулося село Корнилівка. Село як село. Знамените оригінальною пам’яткою народної архітектури Середнього Подніпров’я дерев’яною Преображенською церквою, зведеною в 1738 році. Та ще давньою проблемою нестачі води, яка дуже дошкуляє місцевим жителям. З огляду на природні умови воду тут подають знизу нагору. І криниця на узвишші буде завглибшки понад 40 метрів. Не всі можуть це зробити. Щоб люди були з водою, у 1965 році тут побудували водогін і качали воду з трьох колодязів у низині. Та вже кілька років застаріла система дає збої. Високий ступінь зношеності мережі, постійні пошкодження водогону, тривалі відключення електрообладнання зробили цю проблему особливо гострою. Ось такою леді побачила себе Наталія Баб’як на шоу «Від селянки до панянки». Фото з сайту proselo.com.ua Щоб якось зарадити справі, з допомогою місцевого ТОВ «НВФ «Урожай» спочатку вирішили облаштувати на горі криницю. Проблеми з водопостачанням це, однак, не зняло. Нині місцева сільська рада втілює нову ідею: сполучили нижні криниці (це не дуже затратний метод — щоб не качати воду насосом, вона збиратиметься за принципом сифона). Як розповіла Наталія Баб’як, яка понад два роки була сільським головою, а нині у зв’язку з об’єднанням громад — сільський староста, це найбільший проект, яким опікується громада. Але перепоною став брак достатніх фінансових ресурсів. Нині ж на оновлення водогону передбачено кошти і в цьогорічному бюджеті села, і в кошторисі нової об’єднаної громади з центром у селі Набутів. Отож є всі підстави сподіватися, що з допомогою спонсорів село таки буде з водою. У процесі роботи над проектом сама очільниця сільської громади, за фахом учителька історії, настільки глибоко оволоділа тонкощами технології водопостачання, виявила неабиякий хист як розробник відповідного проекту, що керівники «НВФ «Урожай» вирішили запропонувати їй участь у конкурсі проектів для телевізійного шоу «Від селянки до панянки». Спочатку відмовлялася: яка, мовляв, із мене панянка? Але вмовили доньки. Тим часом проект Наталії Іванівни належно оцінили й разом з іншими сільськими головами-переможцями вона поїхала спочатку до Польщі, а потім до Німеччини вивчати закордонний досвід самоврядування. Завдяки конкурсу побувала у Єгипті, Йорданії та Ізраїлі. «30 років розповідала дітям про історичні події, а тепер уперше на власні очі побачила ті місця. У Єгипті вразили дороги, навіть кращі, ніж у Польщі. Люди зуміли зробити рай у пустелі, а ми, українці, чомусь іноді робимо пустелю на землі, яка мала б бути раєм». Готуючись до телешоу, вона вперше опинилася в руках стилістів. До останнього не знала, який образ вони втілюють, а коли сказали — ледь не розсміялася: «Куди мені до принцеси Діани! Уже ближче до сивоголової королеви Єлизавети». Але саме за її довершений образ, підкреслений стильним капелюшком, і проголосували люди. Після шоу і свят настають будні. Сільський староста Наталія Баб’як, озброєна досвідом роботи інших громад, разом з активом працює над втіленням задуманого. А нові проекти не забаряться. Урядовий кур'єр.
  • Одна відповідь до “Свята і будні сільського старости Наталії Баб’як.”

    1. іван сказав:

      красива поважна розумна

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *